Завершуючи свою розповідь про отримання водійського посвідчення, напишу вже останній штрих цієї довгої історії. Як вже зазначалося, перше водійське посвідчення видається на 2 роки. Це, так би мовити, ваш випробувальний термін, впродовж якого ви маєте бути дуже відповідальними та уважними водіями, оскільки допускається лише 2 зафіксованих порушення правил дорожнього руху. А максимальна швидкість руху обмежується 70 км/год. Якщо у вас все добре, два роки відповідального водіння позаду, правила дорожнього руху не ви порушували, або хоча б на цьому не спіймалися — що ж, ласкаво просимо, прийшов час замінити водійське посвідчення на постійне. Якщо порушення були — на вас чекають теоретичний та практичний екзамени. Тож краще їздити нормально. Після заміни посвідчення водія ви вже як король — нове посвідчення видається мало того що іншого кольору, але вже й діє 30 років. Що ж потрібно для заміни посвідчення водія?Власне, на час дії військового стану в Україні за твердженнями Сервісного центру можна просто й надалі їздити з тимчасовими посвідченнями, не дивлячись, що термін їх дії вже сплив. Але, звісно, краще все ж таки знайти час та обміняти його, кілька годин доведеться витратити, але не буде зайвих питань в разі чого. Навіщо щось комусь доводити, якщо можна цього не робити.
Тож знову нам до Сервісного центру. І знову намагаємося записатися онлайн. І ви не повірите — але все так само працює не так щоб дуже добре. Оскільки я хотів записатися саме на суботу, то й відповідно записуватися треба за 2 тижні, в той же момент, коли відкривається запис на суботу. Тож в 00:00 я сидів у повній бойовій готовності. Але марно, запис на суботу так і не викрився. Досидів я до 3-ї ночі — ніфіга. Тож ліг спати, прокинувся о 7 ранку — нема запису. Зайшов у 8 – нема… Однак сталося якесь диво — через кілька годин субота нарешті стала відкрита, та навіть з’явився вільний час на 9.40. Став я записуватися — не встиг… Перехопили. Але через кілька хвилин з’явився запис на 11.00. Так що трошки нервів і все готово.
До речі, зараз можна здійснити обмін водійського посвідчення через Дію, але я вирішив не експериментувати. А ще відтепер дозволяється мати посвідчення лише в електронному варіанті.
Ще цікаве питання — як добиратися до Сервісного центру. Машиною їхати — так начебто права вже трошки не дійсні. Але ж думаю, раз ви кажете, що прострочені водійські посвідчення діють у військовий час — поїду машиною. Проблему мою вирішила погода — зранку випав досить потужний сніг, тож поїхав я автобусом, не схотів викопуватися з під снігових заметів, та й дороги були в поганому стані.
Приїхав я заздалегідь — десь за пів години, ну так, на всяк випадок. Але чудес не буває, раніше мене ніхто не запросив. Тож почекати довелося довгенько, набагато більше, ніж очікувалося. Я ще хвилювався, щоб не було повітряної тривоги, бо за свідченнями очевидців в цьому випадку треба записуватися знову на інший день, але мені пощастило. Народу було ну дуже багато, не те щоб присісти, стояти місця мало було. Такий натовп не оминули й працівники військомату, точніше зараз по новому вже територіальних центрів комплектування. Тож десяток пікселів перекрили вихід з будівлі та й почали усім присутнім чоловікам виписувати відрядження у Бахмут.
Запросили мене вже десь в 12.15. Там все просто — даєш паспорт, код та старе посвідчення водія. Поки триває війна, то медичну довідку про здатність керувати транспортним засобом купляти не треба.
Кілька хвилин на перевірку зафіксованих правопорушень ПДР і ти стаєш щасливим власником папірця, з яким й направляєш стояти у довгу чергу до каси. Так що хвилин 20-30, мінус 300 грн і квитанція в тебе на руках. Пролазиш без черги та віддаєш її працівнику Сервісного центру і тобі кажуть — чекайте біля кабінету для фотографування. Ще пів годинки, тебе нарешті фотографують. А далі ще кілька хвилин і от ти й милуєшся своєю непропорційно розтягнутою пикою на фотографії та уважно вивчаєш, що ото вони там понаписували на новому рожевому посвідченні водія.
Тож, як виявилося, замінити посвідчення водія не складно: 300 гривень, трошки нервів та 2,5-3 години очікування. Головне, що дійсно без корупції. Що ж, тепер зустрінемося через 30 років. Що не факт звісно, оскільки наші законотворці нервують, коли не отримують від нас грошей достатньо часто й починають вигадувати законопроєкти, за якими хочуть міняти нам посвідчення значно частіше — кожні 10-15 років, а для транспортних компаній навіть кожні 5 років. На щастя, це поки що тільки проєкти, але хто їх там знає, можуть й запровадити.